Мій тихий світе, так тебе кохаю.

Із цвітом рясту весни проліта.

А я чекаю, все тебе чекаю...

Куди ж ви поспішаєте, літа?

Мій добрий янгол, іншого не знаю.

У щасті й смутку літо вже пройшло.

А я тебе, як і раніш, кохаю,

І моє сонце все ще не зайшло.

Мій ясний місяць, так тобі радію,

Коли в осінню довгу темну ніч

Ти осяваєш світ мій і надію,

І наче б то й не було протиріч.

Солодкий гріх мій, так тебе жадаю.

Від пристрасті розтане взимку сніг.

А я тебе, як і раніш, чекаю,

І ти прийдеш, впадеш до моїх ніг...

І стане лагідним і добрим світ,

А ночі в найкоротші перейдуть,

І сонце повернеться у зеніт,

І цвітом рясту весни зацвітуть!